вівторок, 27 січня 2015 р.

Рідна земля. Гадяч


Рідна земля, без рідних! Поїхав на свою Батьківщину. Місто Гадяч. Там в мене живе батько, рідня, друзі, знайомі. Добирався довго, але це того варте. Сходив в місцевий музей. Адже Гадяч - це місто козаької слави. Був вражений і позитивно здивований музеєм.

 Дуже цікаво. Раджу усім відвадити місцевий музей. Окрім самого музею придбав для власної колекції кілька книг про місто і намагався знайти таку просту річ, як магніт на холодильник. Лише після довгих пошуків знайшов маленький магнітик. Як для такого міста - це просто ганьба. Окрім того відвідав нову церкву біля залізничного вокзалу. Поставив свічку за "здравіє" та "упокой"





А чого без рідні?! Якось так вийшло. Таке життя. Воно з одного боку добре до нас, а з іншого все викручує як є. Не сумуйте. Любіть рідну землю! І рідних!

четвер, 22 січня 2015 р.

росіяни втратили розум і Україну назавжди!

росіяни витіснили наші війська з донецького аеропорту. Насправді там уже немає що і кого захищати. Купа каміння, розбитий вщент термінал і так далії. Після кількох жорстких боїв росіяни захопили в полон наших військових. Одного з них сьогодні ледве не віддали на знищення натовпу в донецьку. Це той перекошений, дебільний, вироджений донецьк і ті маси напівлюдей, що вірять московській пропаганді. Кілька годин тому самі сепаратисти знищили тролейбус і розстріляли з мінометів зупинку. Постраждало багато людей, десятки загиблих. Але саме москва це подає як напад українських військ. Терпіння добігає кінця. Донбас має повністю очиститися від тої купи відморозків, що там залишилася. На фото це все, що залишилося після аеропорту. Нічого не залишилося!

пʼятниця, 16 січня 2015 р.

Донецький аеропорт - це сталінград ХХІ століття

Росіяни повністю втратили глузд. Проте історія говорить проте, що вони його ніколи і не мали. Духовні скрепи, імперські амбіції, православні ідеї і так далі. Усе це, окрім здорового глузду. Зараз Донецьк це територія так званої донецької народної республіки, а ось аеропорт належить українськім військам. Там кожного дня точаться запеклі бої, а сьогодні було найспекотніше. Та наші воїни витримали навалу оскаженілих псів російських і тримають аеропорт в своїх руках. Росії помри і усім стане легше!

четвер, 15 січня 2015 р.

Треба повертатися

Чому знов? Чому сюди? Так просто. Просто час летить вперед. Просто все навкруги змінюється. Просто Росія веде з нами неоголошену війну і вже майже рік, як "Крим їх". Та за майже два роки багато що змінилося. У нас була революція, ми вигнали Януковича (знову, перший раз в 2004), я знову змінив кілька місць роботи. Я живу. Дихаю. Працюю. В мене росте син і я хочу дочку :) Наче круто, наче все добре!